ЧАРІВНИК, -А, ч. 1. заст. Чаклун (у 1 знач.). 2. перен. Людина, яка захоплює, приваблює чим-небудь (поетичним словом, грою, музикою і т. ін.).
Чарівник в інших словниках
| Чарівник — Фразеологічний словник української мови |