ЧАРІВНИЦТВО, -а, с., заст. Чаклунство (у 1 знач.). ЧАРІВНИЦЬКИЙ, -а, -е. Те саме, що чарівничий. ЧАРІВНИЦЯ, -і, ж. 1. заст. Жін. до чарівник 1. 2. нар.-поет. Уживається як прикладка на означення чого-небудь незвичайного, захоплюючого. 3. перен., розм. Надзвичайної вроди дівчина, жінка. // Пестливе звертання до коханої дівчини або дружини.
