Чека — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЧЕКА, -й, ж. Стержень, якого вставляють у спеціальний отвір на кінцях осей, болтів і т. ін. для закріплення на них коліс, гайок тощо. // спец. Однобічний клин з невеликим кутом загострення, який використовується при сполученні деталей машин, що їх часто розбирають або підтягують. //- Деталь, що закріплює детонатор ручної гранати, запобігаючи несвоєчасному вибухові.