ЧЕКАЙ1, -а, ч. 1. військ., іст. Старовинна ручна зброя, що являє собою загострений молот з довгим держаком (використовувалася перев. для удару по голові); келеп. 2. Інструмент для чеканення, який нагадує тупе зсоило; кароівка. 3. діал. Кирка.
ЧЕКАЙ2, -а, ч. Невеликий степовий дикий птах з коротким дзьобом.