ЧЕРК1, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає різкий звук з шумом від тертя одного предмета об інший. 2. Уживається як присудок за знач. черкати', черкнути.
ЧЕРК2, -у, ч., діал. Мить.
Черк в інших словниках
| Черк — Тлумачний словник української мови |