ЧЕРІНЬ, -рени, ч. і -рані, ж. 1. Нижня площина, дно печі, де горять дрова - місце для випікання хліба і варіння страв. // перен., розм. Рівнина, площина, яка нагадує дно печі. 2. Площина над склепінням печі (між комином і стіною), на якій сплять, сушать зерно і т. ін.
Черінь в інших словниках
| Черінь — Тлумачний словник української мови |