ШАР, -у, ч. 1. чого і без додатка. Однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває кого-, що-небудь, простягаючись у просторі. // Ряд, пласт однорідної речовини, матеріалу, який розміщується на чомусь або між іншими такими ж. // також зі сл. атмосфера, повітря. Маса повітря, що міститься над поверхнею планети. ** Озоновий шар - шар атмосфери на висоті від 10 до 50 км із максимумом концентрації озону на висоті від 20 до 25 км. //- Річний наріст стовоура дерева, помітний при поперечному розрізі завдяки кільцю. 2. розм., рідко. Те саме, що верства2 2. // Певне коло людей. 3. перен. Однорідна за якоюсь ознакою частина чого-небудь. // у сполуч. зі сл. лексичний, лексика і т. ін. Однорідна група слів, що мають свої особливості і чимось різняться від інших. 4. геол. Ущільнена чи затверділа маса осадової гірської породи, обмежена двома більш-менш паралельними площинами інших порід. // у сполуч. з ім. вугілля, крейда, лес і т. ін., також з прикм. вугільний, гранітний, газоносний, рудоносний і т. ін. Однорідно-площинна маса породи, що має певний склад або домішки чогось, чим відрізняється від інших. ** мартвий шар, с. г., рідко - однорідний пласт землі, ґрунту, в якому неможливе органічне життя. Орний шар, с. г. - верхня, родюча частина ґрунту, яку обробляють під посів. Родючий шар Ґрунту - верхня гумусована частина ґрунту, яка має сприятливі для росту рослин хімічні, фізичні та біологічні властивості. 5. діал. Ряд. // у знач, присл. шаром. У ряд.
Шар в інших словниках
| Шар — Словник чужомовних слів і термінів |
| Шар — Тлумачний словник української мови |