Шарабан — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ШАРАБАН, -а, ч. 1. Старовинний чотириколісний екіпаж з поперечними кількарядними сидіннями. 2. Легкий однокінний двоколісний візок; кабріолет. 3. розм. Те саме, що віз1 1.