Єдиноспадкування — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЄДИНОСПАДКУВАННЯ, -я, с. 1. в монархічних державах - принцип успадкування царської влади, за яким престол передається старшому синові. 2, юр. Принцип успадкування, згідно з яким уся нерухомість після смерті батька або матері переходить до старшого сина.