Єдиноутробний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЄДИНОУТРОБНИЙ, -а, -е, книжн. Народжений тією ж матір'ю; рідний тільки по матері (про дітей). // розм. Який народився від тієї самої матері й від того самого батька; рідний.