Історія — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ІСТОРІЯ, -ї, ж. 1. тільки оди. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя. 2. тільки оди., чого. Процес розвитку, зміна чого-небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо. ** Історія хвороби - медичний документ про стан здоров'я хворого, що його заповнює лікар від початку лікування до його закінчення. 3. тільки одв. Сукупність фактів і подій, які належать до минулого. ** Відійти в історію - перестати існувати; зникнути. 4. тільки оди. Наука про загальний розвиток того чи іншого народу, країни або всього суспільства. 5. тільки оди. Наука, що вивчає процес розвитку, послідовні зміни якої-небудь галузі природи, культури, знання. Історія літератури. 6. Оповідання, розповідь про кого-, що-небудь. 7. розм. Подія, пригода, випадок і т. ін. // Події, факти тощо, пов'язані з ким-, чим-небудь.