Істота — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ІСТОТА, -и, ж. Живий організм, людина, тварина. // у сполуч. зі сл. ас я, ціла та присл. заіім. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. // з означ. Людина, тварина як носій якоїсь властивості, якості тощо.