ХИСТКИЙ', -А, -е. 1. Який постійно хитається з боку на бік або згори вниз. // Який може легко рухатися, гнидатися, є поганою, ненадійною опорою через свою неміцність, зношеність, старість і т. ін.; нестійкий. // Досить нестійкий, невпевнений (про ходу, рухи і т. ін.). // Який утратив силу через хворобу, втому тощо (про ноги); кволий. // Який легко згинається; гнучкий. 2. Який тьмяно, нерівно світиться, мигає, блимає (про світло, вогонь тощо); розсіяний, невиразний, непевний. // Не чітко окреслений. // Який перебуває весь час у русі й не має сталої, постійної форми. 3. перен. Який легко піддається чужому впливові, непостійний, нестійкий у своїх поглядах, переконаннях, вчинках. // Малопереконливий, недостатньо обгрунтований.// Який не гарантує, не забезпечує досягнення чого-небудь; ненадійний, непевний. /1 Який не триває довго; швидкоплинний. 4. розм. Слабкий фізично, слабкого здоров'я. // Несильний, слабий (про голос).
ХИСТКИЙ2, -А, -е, до чого і без додатка, діал. Який має хист (у 1 знач.); умілий, спритний, здібний.